середній

-я, -є.

1) Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого-небудь. || Другий за віком із трьох (дітей, братів, сестер).

••

Сере́дній па́лець — палець, розташований між вказівним та безіменним пальцями.

2) Який припадає на проміжок між початком і кінцем певного відрізку часу.

3) Який міститься, знаходиться у внутрішній частині чого-небудь.

••

Сере́днє ву́хо — частина слухового органа, розташована за барабанною перетинкою.

4) Проміжний за своїми ознаками, властивостями між двома крайніми, протилежними ознаками, властивостями (між великим і малим, високим і низьким, важким і легким, передовим і відсталим і т. ін.). || Який займає проміжне становище в середині класу або між двома класами, двома суспільними станами, угрупованнями і т. ін. || у знач. ім., перев. мн. сере́дні, -ніх, розм. Те саме, що середняцтво. || Який займає проміжне становище між старшим і молодшим за званням, посадою тощо. Середній медичний персонал.

••

Сере́дній рід — граматична категорія, властива деяким мовам, що мають форми трьох родів (протиставляється чоловічому і жіночому).

Сере́дній стан — граматична категорія, до якої належать дієслова, що означають дію безвідносно до об'єкта.

Сере́дня осві́та — освіта, здобута по закінченні середньої школи або середнього навчального закладу.

5) Який нічим не вирізняється, визначається серед кого-, чого-небудь; посередній; ні хороший, ні поганий.

6) Якого одержують діленням суми декількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для групи яких-небудь явищ. || у знач. ім. сере́днє, -нього, с., мат. Величина, яку одержують діленням суми декількох чисел на їх кількість. Середнє арифметичне. Середнє геометричне.

••

В сере́дньому — виходячи з середньої величини, норми.